Отправлено: 14.12.09 22:20. Заголовок: Драконарий - хентайный отыгрыш

Такс, не флудим, не мешаем, бережём клавиатуру от обильного слюновыделения.

Анимус потихоньку зверел. Ощущая под собой тепло женского тела, он крепко прижимался к нему, целуя губы, щёки, шею и возвращаясь к губам… По телу как будто струился огонь, в глазах мелькали отблески пожара. Парень свёл руки Никэ выше головы и прижал их к земле своей ладонью, в то время как другая скользила и кружила вокруг, подобно ладье исследуя бескрайнее море Любви…

 Отправлено: 15.12.09 18:43. Заголовок: Пальчики Ніке стиска..

Пальчики Ніке стискали Анімусову руку так, ніби це було останнє, що ще якось рятувала її від негайної смерті від дикої насолоди. Тіло практично перестало слухатися. Хотілося, щоб Анімусова рука зачепила кожну клітинку, пройшлася кожним сантиметром тіла... Ніке вже не могла ні говорити, ні думати... Уста, коли звільнялися від його уст, шепотіли: "Ані-чан...любий мій...хороший мій..." А потім він знову цілував її і Ніке почувалася так, ніби от-от мала б розтанути і сформувати з ним разом якусь нову матеріальну фігуру... Тремтіння йшло всим тілом, лице то червоніло, то блідло, солодкі рожеві уста шукали його...вона вигиналася йому назустріч...тільки б не зупинитися, тільки б не...ааах...

 Отправлено: 16.12.09 01:13. Заголовок: Насладившись минутно..

Насладившись минутной властью, Анимус дал волю рукам Никэ. Его рука двигалась между лопаток девушки, ища заветную застёжку от платья и – не находила. А вторая тем временем ласкала грудь и плечи, не замирая ни на миг. В обычной ситуации, Анимус был человеком терпеливым, но не сейчас… Рыкнув что-то невразумительное, он попробовал просто-напросто разорвать платье прямо на Никэ…

 Отправлено: 16.12.09 18:35. Заголовок: Ну, рвати шовк-це ді..

Ну, рвати шовк-це діло не найліпше, швидше без рук зостанешся, ніж порвеш...
-Спокійніше, любий, спокійніше-прошепотіла Ніке, взяла Анімуса за руку й опустила цю руку на довжину своєї сукні (себто до колін).-Усе просто...знімається через голову...-вона дуже сподівалася, що Анімус її зрозуміє, бо нормально висловитися ніяк не вдавалося...треба було просто підняти полу догори і стягнути з неї сукню... Друга рука тим часом гладила темного Анімусового чуба...

 Отправлено: 16.12.09 21:10. Заголовок: Анимус понял. Улыбну..

Анимус понял. Улыбнувшись, он взялся за подол платья и задрал его вверх. Любуясь обнажённым девичьим телом, парень медленно и со вкусом стянул с Никэ платье. От увиденного, по телу начала разливаться сладкая истома. Он протянул руку к девушке и легонько погладил её по груди, едва касаясь кончиками пальцев. Хотелось прижаться к ней, обнять, почувствовать всем телом. Ани расстегнул пряжку на поясе, легко спала с тела серебристая туника.
Вновь прижавшись к Никэ он горячее прижался к её губам, а потом слегка склонил голову и коснулся губами её груди.

 Отправлено: 16.12.09 21:23. Заголовок: Авжеж, Ніке тепер оп..

Авжеж, Ніке тепер опинилася ув одній тільки білизні...бюстгальтер зіслизнув від одного тільки Анімусового доторку...дівчина тремтіла від збудження під гарячими доторками юнака, а від його наступної дії ледь не закричала...руки злегка притискали хлопця до неї...Ніке закусила губу, вигинаючись усім тілом. Брошка, котра, як з"ясувалося, була насправді привішена на срібному ланцюжку, трохи сповзла ближче до шиї, сяючи рівним золотистим світлом...-Милий мій...Ані-чан...-прошепотіли уста, чия володарка була ніби в гарячці...

 Отправлено: 16.12.09 22:48. Заголовок: - Я люблю тебя – был..

- Я люблю тебя – был ей ответ.
А в следующий миг, Никэ вновь оказалась прижата к земле. Страстно припав губами к её груди, Анимус рукой нежно гладил девичью щёку. Всё это напоминало сон, а ему так не хотелось просыпаться…

 Отправлено: 16.12.09 23:01. Заголовок: Ніке дихала швидко, ..

Ніке дихала швидко, уривчасто, реальність потроху полишала її, зосталося тільки відчуття близькості з НИМ...оскільки Ані-чан таки добряче до неї допався, тілом уже не те що дрож ішла, Ніке вже просто кидало в жар. Цілуй мене...бери мене...люби мене...-шепотіли губи...тільки б ніхто не перебив цього всього...так добре...так тепло...гАряче...її руки стискали сильні плечі юнака...тепло докотилося донизу...і почало там збиратися...Ніке ледь не плакала, так їй було добре...

 Отправлено: 17.12.09 20:45. Заголовок: Анимус ощущал, как д..

Анимус ощущал, как дрожала Никэ, прижимаясь к нему. Сам он уже давно был на взводе и дышал часто и глубоко. Он провёл рукой по её телу, его рука погладила упругий животик и скользнула ниже, поглаживая бедра девушки. Остановившись там на некоторое время, она вскоре вновь пошла вверх и замерла, нежно пожимая грудь Никэ. И снова – вниз, легонько перебирая пальцами. На этот раз Анимус не свернул с намеченной дороги и, погладив ткань трусиков, нырнул под них ладонью. Терпение парня могло кончится в любой момент…

 Отправлено: 17.12.09 21:45. Заголовок: Ніке конвульсивно ст..

Ніке конвульсивно стислася...наказала собі розслабитися...тепер вона лежала, обіймаючи Анімуса, тремтяча, повністю розкрита для нього...цілувала уста, щоки, шию...знову уста... Зрештою, сама того не помітивши, трохи розвела ноги, даючи юнакові більше простору для "маневрів"...подих зривався на стогін...стогін від насолоди...о, тааааааак.....

 Отправлено: 17.12.09 22:15. Заголовок: Слегка сжимая и разж..

Слегка сжимая и разжимая руку, Анимус ритмически двигал ею под влажной тканью трусиков. Ощутив под губами твёрдость, Анимус оторвался от груди Никэ и встретился с ней губами. Влажное касание губ на щеке… Как приятно…
Рано… Ещё немного. Ещё чуть-чуть… – убеждал он сам себя

 Отправлено: 17.12.09 23:53. Заголовок: Ніке вже точно перес..

Ніке вже точно перестала тямити, що ж робить. Відчувала тільки... Відчувала, як Ані-чан торкається до неї там...так добре було...так тепло...відчувала його поцілунки...її руки мандрували по його тілу: плечі, торс, спина...хотілося обійняти його всього...
Тихий крик зірвався з її уст: Анімус таки довів її й тепер усе тіло Ніке пульсувало...тепло розливалося ним...Ніке тремтіла, не можучи вже нічого більше робити, й просто цілувала його...ще цілувала...і ще...

 Отправлено: 18.12.09 14:03. Заголовок: Чувствуя скользящие ..

Чувствуя скользящие по спине тонкие женские пальчики, Анимус ещё теснее прижимался к телу Никэ, покрывая поцелуями её плечи и шеику. Желание достигло критической отметки…
А вот теперь - пора.
Он извлёк руку и провёл ею по ткани трусиков – та сильно намокла.
- Закро… аххр… - с трудом сдержал он рвущийся наружу рык. – Погоди, закрой глаза… Я сейчас.
И медленно отстранился, поднявшись на ноги.

 Отправлено: 18.12.09 14:36. Заголовок: Ніке слухняно закрил..

Ніке слухняно закрила очі, щоб дозволити Анімусові те, що він хотів зробити. Вона потроху отямлювалася від щойно пережитого. М"язи то скорочувалися, то розслаблювалися, а на душі було так добре...радісно, що ВІН із нею...-Ані-чан...-прошепотіла дівчина...

 Отправлено: 18.12.09 21:19. Заголовок: А тот, стянув сапоги..

А тот, стянув сапоги, освободился от последней оставшейся на нём одежды и вернулся к девушке:
- Я здесь – ответил он Никэ.
Склонившись над девушкой, он легонько провёл по её волосам, коснулся лобика и вновь прижал к земле. Встретившись с Никэ губами, он выгнулся назад, рукой нащупав ткань трусиков и потянул их на себя.

 Отправлено: 18.12.09 23:26. Заголовок: Відчувши, що, так би..

Відчувши, що, так би мовити, остання перешкода зникла, Ніке розплющила очі й міцно поцілувала Анімуса. Обняла юнака...як же добре...Ніке пробувала притиснутися до нього всим тілом...мій добрий...мій теплий...руки стискали його міцні плечі...тягнули його до себе...

 Отправлено: 19.12.09 18:28. Заголовок: Отбросив в сторону п..

Отбросив в сторону последнюю деталь одежды, некогда прикрывающей тело Никэ, парень сжал её бёдра своими ногами, а потом – его терпение было вознаграждено. Чувствуя нарастающую волну наслаждения, он покрывал нагое тело девушки поцелуями, сжимал её ладонь в свой, сильно, до покалывания в кончиках пальцев… Анимус двигался в ней, постепенно ускоряя темп и каждое движение всё более усиливало волну наслаждения, проникающую в самое сердце юноши…

 Отправлено: 19.12.09 18:42. Заголовок: Дихання зривалося на..

Дихання зривалося на крики й стогін насолоди...вільна рука до болю стисла плече юнака...-Милий мій...-шепотіли уста...Ніке рухалася з ним у ритмі...так добре...так сильно...так...-Я люблю тебе, люблю, люблю-шепотіла вона, сильніше притягуючи його до себе...щоками текли сльози: вона вже дуже давно не була з чоловіком...може, що навіть не в цьому житті...хотілося кричати, стогнати, звиватися в його мужніх руках...стати з ним одним цілим...температура підскочила до гарячкових тридцяти дев"яти градусів...у вухах шуміло і дзвеніло...о тааааааааааааааааакккк.........................щеее.......сильнііііііііше................

 Отправлено: 20.12.09 00:10. Заголовок: Тело Анимуса горело,..

Тело Анимуса горело, ему казалось – будто он обнимал чистое пламя. И он прижимался к этому огню, скользящему по его телу и проникал в него, отдавая и принимая тепло… Тонкие девичьи пальчики до крови расцарапали плечё, заставив парня сладко застонать. Он глубоко и часто дышал, щёки раскраснелись, в глазах мелькали язычки пламени. А темп всё нарастал… Анимус прижался губами к шее Никэ и горячо прошептал:
- Я знаю.

 Отправлено: 20.12.09 13:03. Заголовок: Ніке цілувала його, ..

Ніке цілувала його, цілувала, доки могла, бо знала: ще мить-і їй уже не стачить сили ні на що опріч зливання в одне ціле з ним...вона ловила повітря, коли могла, а повітря так не вистачало...здавалося, що якщо зараз зупинитися, настане кінець світу...швидше, мій любий, ще трошечки...і я...ми...світло брошки стало білішим від снігу, що означало тільки одне: вона була готова до...до всього...-Ані-чаааааан.......-зойкнула вона...світ поплив у невідомому напрямку...і всим тілом пішли сильні гарячі скорочення........

 Отправлено: 20.12.09 22:23. Заголовок: Вот и оно… Сердце в ..

Вот и оно… Сердце в груди стучит, неистово и страстно… И эхом – волны наслаждения, пробегающие по телу от каждого движения там. Ощущая, как по телу Никэ как бы прокатились волны, Анмиус ощутил, как удовлетворение заполняет его сердце до краёв. С последним рывком, он вслед за девушкой полетел в пучину наслаждения… У уже по его телу прокатились горячие волны.
- Аааарх – он слегка приподнялся на руках, устремив лицо к звёздам и едва сдерживая крик.
А в следующий миг – волна утекла, оставив после себя приятную пустоту… Парень нежно обнял Никэ и, прижавшись к её щеке, прошептал:
- Я люблю тебя.