Отправлено: 14.12.09 22:20. Заголовок: Драконарий - хентайный отыгрыш

Такс, не флудим, не мешаем, бережём клавиатуру от обильного слюновыделения.

Анимус потихоньку зверел. Ощущая под собой тепло женского тела, он крепко прижимался к нему, целуя губы, щёки, шею и возвращаясь к губам… По телу как будто струился огонь, в глазах мелькали отблески пожара. Парень свёл руки Никэ выше головы и прижал их к земле своей ладонью, в то время как другая скользила и кружила вокруг, подобно ладье исследуя бескрайнее море Любви…

 Отправлено: 20.12.09 23:43. Заголовок: -Навзаєм, мій любий-..

-Навзаєм, мій любий-ледве ворушачи язиком, прошепотіла у відповідь Ніке...помітивши його подряпане плече, вона скривилася...ніжно провела рукою, знімаючи біль і заживляючи ранку...по тому притулися до юнака.-Ти такий гарячий-тихо сказала, з ніжністю розглядаючи його втомлене лице...а далі повільно, зі смаком, глибоко його поцілувала...нічого не хотілося робити, просто лежати тут отак, голублячись, горнучись одне до одного...

 Отправлено: 21.12.09 21:18. Заголовок: Ещё один поцелуй, уж..

Ещё один поцелуй, уже не столь страстный, но исполненный блаженства…Анимус провёл рукой по её головке, а затем легко перевернулся на спину, не выпуская Никэ из объятий. В результате, девушка оказалась на нём. Взметнулись черные пряди, Ани ласково пригладил её растрепавшиеся волосы и обнял за плечи.

 Отправлено: 21.12.09 23:30. Заголовок: Ніке пригорнулася до..

Ніке пригорнулася до Анімуса. Класно було лежати отак, чуючи його трохи прискорене серцебиття, й обіймати його однією рукою, другою гладячи його чорного чуба...вдивлятися у ці на диво темні, але щирі очі...-Все добре? Ти зараз іще кращий, ніж до того-тихо сказала вона й поцілувала його у щоку з великою ніжністю. Їй уперше в житті було однаково, що вони обоє без одягу, що зроблено те, що зроблено, що вона зараз так добре собі його пестить і не червоніє...

 Отправлено: 22.12.09 20:18. Заголовок: - А ты остаёшся прек..

- А ты остаёшся прекрасной не зависимо от того, сколько на тебе одежды – ответил Анимус.
Ну ёлки-палки, и с каких глубин моего сознания всплыл этот рыцарский диалект? А, ладно…
Он сладко потянулся и сжал её в объятиях.

 Отправлено: 22.12.09 22:37. Заголовок: -Ані-чан...я, звісно..

-Ані-чан...я, звісно, дико вибачаюся, але чи не запідозрять щось наші улюбленці, якщо ми так надовго зникнемо?-раптом занепокоїлася Ніке.-Звісно, мені ще ніколи так добре не було...-вона вже вкотре смачно поцілувала юнака-Але мене трохи непокоять драконі...особливо Рута Флейм, вона скоро доросте до тридцятого рівня...а до всього...-вона раптом перелякалася-ми розбудили єми Духа! Давай заліземо ув озеро й там скупаємося? Що скажеш, милюсику?

 Отправлено: 26.12.09 16:55. Заголовок: - Я за! – ответил Ан..

- Я за! – ответил Анимус.
Потом, прикинув положение лагеря и рассудив, что они отошли достаточно далеко подхватил одежду и, задорно подмигнув Никэ, предложил:
- Давай на перегонки?

 Отправлено: 26.12.09 20:19. Заголовок: -К-куди наперегонки?..

-К-куди наперегонки? В озеро? Ем...Ані-чан, та ну! Хіба ж можна так поводитися?!?-Ніке схопила юнака за руки, забрала одяг і відтягла його до озера.-Краще так!-вона смикнула за руку Анімуса, схилилася над водою
ШУБОВСТЬ!
І обом стало ДУЖЕ мокро...
Ніке випірнула з води, схожа на русалку.-А тут холодно, не, любий?

 Отправлено: 27.12.09 01:18. Заголовок: Весело бултыхнувшись..

Весело бултыхнувшись, Анимус вынырнул и огляделся.
- А наперегонки было бы веселее! - заметил он.
Холодная вода приятно бодрила разогретое тело. Глянув на Никэ он улыбнулся и прижался к девушке.
- Знаешь прекрасный способ согреться? - с этими словами он с головой ушёл под воду... чтобы вынырнуть позади Никэ:
- Игра в догонялки!
Анимусу уже давно не было так весело, как сейчас и потому - он слегка поддавался.

 Отправлено: 27.12.09 13:21. Заголовок: -Е! Так точно не чес..

-Е! Так точно не чесно!-Ніке кинулася за Анімусом. Холодна вода послухалася її й трошки, якщо чесно, підмогла, бо їй таки вдалося схопити хлопця за плечі через десять хвилин бігу "з перешкодами". Радісно сміючись, як уже не сміялася давно, може, що навіть із дитинства, Ніке міцно стисла Ані-чана за плечі, по чому відпустила його, пірнула й собі й випірнула просто перед ним. Кинулася йому на шию й солодко його поцілувала...

 Отправлено: 28.12.09 19:24. Заголовок: В этой, как и во вся..

В этой, как и во всякой иной игре главным была не победа, а участие. И Анимус совсем не расстроился по поводу своего поражения.
Влага ручьями сбегала по лицу, а посреди прохладной воды приятно было ощущать тепло девичьего тела. Ответив на поцелуй, он погладил мокрые волосы девушки. Вода озера доходила им до плеч, причудливо изменяя очертания тел. Вновь ощутив вкус влаги с губ Никэ, Анимус подмигнул ей:
- А назад ты нас вжикнуть сможешь? Что-то мне подсказывает, что в лагере нас ждут добрые вести.

 Отправлено: 28.12.09 20:33. Заголовок: -Без питань, любий-т..

-Без питань, любий-тихо відповіла Ніке.-Я тепер багааааааато чого можу...але для початку нам як мінімум треба буде вилізти, висушитися й одягнутися...а там дізнаєшся, якою може бути магія Крутої Перемоги!-вона дзвінко засміялася й ще раз смачно поцілувала юнака. Ну. що ж поробиш, Анімус її добряче заводив...;)

 Отправлено: 28.12.09 23:00. Заголовок: - Отлично, тогда - п..

- Отлично, тогда - поплыли - в ответ на поцелуй, Анимус легонько погладил плечи девушки.

 Отправлено: 29.12.09 14:17. Заголовок: Ніке заплющила очі. ..

Ніке заплющила очі. Брошка засвітилася золотистим сяйвом...ШАРАХ!
За мить обоє стояли сухесенькі й одягнуті біля табору і вже могли чути голоси своїх драконів. Ніке хитро підморгнула Анімусові:-Ось так! А тепер ідемо до них і стараємося поводитися природньо...не, любий?-її рука стискала його руку, а дивилась дівчина на юнака дуже ніжно, любляче...-Ходімо...-прошепотіла вона...
>>>перехід у звичну локацію "Драконарій"
(Ані-чан, якщо більше не маєш хентайних намірів, переходь одразу туди! Окей?)

 Отправлено: 29.12.09 16:32. Заголовок: >>> пере..

>>> переход из Драконария

Сириус целуя Радугу, терял голову. Его руки нежно но крепко сжимали стройное девичье тело. Жар бросился в голову и затопил сердце любовью. А ее ответные поцелуи только еще больше разжигали желание познать всю силу ее любви.
На мгновение оторвавшись от девушки, он подхватил ее на руки и опустился с ней траву, затем снова принимаясь ее целовать. Губы, щеки, глаза, слегка прикусил мочку ушка, прошелся нежной шее...

 Отправлено: 29.12.09 18:59. Заголовок: Веселка остаточно вт..

Веселка остаточно втратила відчуття реальності. Вона ледве могла відповідати на ласки Сіріуса. У вухах шуміло, її кидало в жар, то в холод, одна рука гладила його волосся, а друга шукала, де ж у лиха розстібається той ремінь... Дівчина вигиналася, їй хотілося відчути його всією собою...

(окей, а якщо у них буде Птеро? )

 Отправлено: 30.12.09 05:45. Заголовок: *Сириус поняв желани..

*Сириус поняв желание девушки, торопливо содрал с себя одежду и принялся раздевать возлюбленную. Кровь кипела в жилах, стучала в ушах, наполняя тело желанием. Его руки нежно касались ее кожи, губы целовали ее* Ты безумно красивая, любовь моя....

 Отправлено: 30.12.09 13:37. Заголовок: -Милий мій...-шепоті..

-Милий мій...-шепотіла Веселка, допомагаючи йому стягнути із себе спідничку.-Хороший мій...я тебе люблю...люблю ще так віддавна...то...то нічого, що ми різні як дракони...зате як люди ми чудова пара...-вона цілувала його у відповідь...спочатку трохи несміливо, а потім усе сміливіше, все палкіше...руки блукали його тілом, голова була мов на гойдалці...хотілося, щоб він тримав її й не відпускав...ніколи-ніколи...

 Отправлено: 31.12.09 05:20. Заголовок: Сириус нежно улыбнул..

Сириус нежно улыбнулся и снова принялся ее целовать, постепенно соскальзывая поцелуями на шею и ниже. Желание быть с ней и в ней, он сдерживал, чтобы не причинить ей лишней боли. Руки парня казалось были везде: на груди, на изгибе бедра, принося с собой удовольствие...
- Я знаю, любимая... -прошептал он в ответ и закрыл Радуге рот очередным поцелуем.

 Отправлено: 31.12.09 12:58. Заголовок: Все, отепер Веселка ..

Все, отепер Веселка вже остаточно відключилася від реальності. Її кудись несли хвилі ніжності, бажання, любові... Вона мало не до крові кусала губи, відчуваючи його біля себе...такого класного...бажаного...доброго...любого... Світ перед очима потроху зникав, зоставався тільки Сіріус... Вона пестила його, погладжувала, притягала до себе і знову відпускала, ледве стримуючи тихі зойки насолоди...

 Отправлено: 31.12.09 17:55. Заголовок: Сириус отпустил ее г..

Сириус отпустил ее губы и принялся целовать шею, а затем грудь. Кожа девушки была нежной и от нее исходил чуть заметный аромат. Этот аромат будил в нем еще большее желание. Он заглянул Радуге в глаза и осторожно развел коленом ноги девушки. - Я очень хочу тебя, любимая...